offend

1. (перехідне)To hurt the feelings of; to displease; to make angry; to insult.

   Your accusations offend me deeply.

   beleidigen

   обижа́тьobižátʹ, оби́детьobídetʹ, оскорбля́тьoskorbljátʹ

   обража́тиobražáty, обра́зитиobrázyty, кри́вдитиkrývdyty

   hurt the feelings of

2. (неперехідне)To feel or become offended; to take insult.

   Don't worry. I don't offend easily.

   обижа́тьсяobižátʹsja, оби́детьсяobídetʹsja, оскорбля́тьсяoskorbljátʹsja

3. (перехідне)To physically harm, pain.

   Strong light offends the eye.

   раздража́тьrazdražátʹ

4. (перехідне)To annoy, cause discomfort or resent.

   Physically enjoyable frivolity can still offend the conscience

5. (неперехідне)To sin, transgress divine law or moral rules.

6. (перехідне)To transgress or violate a law or moral requirement.

   Wearing faded baggy offends against the club's rules of proper dress.

   наруша́тьnarušátʹ, нару́шитьnarúšitʹ

   пору́шуватиporúšuvaty

7. (архаїчне, застаріле, перехідне)To cause to stumble; to cause to sin or to fall.

1. His way of speaking offended me.

   Його манера говорити мене образила.

   ruЕго манера говорить оскорбила меня.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. She apologized for having offended him.

   Вона вибачилася за те, що образила його.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Tom didn't mean to offend anyone.

   Том не хотів нікого образити.

   ruТом не хотел никого обидеть.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Tom didn't mean to offend Mary.

   Том не хотів образити Мері.

   ruТом не хотел обидеть Мэри.

   deTom wollte Maria nicht beleidigen.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. I didn't mean to offend Tom.

   Я не хотів образити Тома.

   ruЯ не хотел обидеть Тома.

   deIch wollte Tom nicht beleidigen.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок