officiate
To perform the functions of some officeTo perform the functions of some office.
» Tom officiated the ceremony.
Значення
значень: 2(неперехідне, перехідне)To perform the functions of some office.
She officiated as registrar at the wedding.
She officiated the wedding as registrar.
amtieren
исполнять обязанностиispolnjatʹ objazannosti
perform duties attached to a particular office or place or function
(неперехідне, перехідне)To serve as umpire or referee.
This is the second time he has officiated at a cup-final.
He's never officiated a cup-final before.
Приклади
речень: 6Tom officiated the ceremony.
Tom will officiate.
Tom will be officiating.
Oleg started to officiate the wedding.
Tom's favorite team was cheated of a score by corrupt officiating.
Переклади
мов: 4За значеннями 1
За значеннями 1
Походження
Borrowed from Latin officiātus, perfect participle of Late Latin officior (“to perform a fBorrowed from Latin officiātus, perfect participle of Late Latin officior (“to perform a function”) and of Medieval Latin officiō (“to officiate, say mass (9th cent.); to serve a church (13th cent.); to serve (early 13th c., 14th in British sources); to discharge an office (14th c.)”), from Latin officium (“official duty, service”), see -ate (verb-forming suffix).
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
officiates, officiating, officiated, officiated| Базова форма | officiate · to officiate |
|---|---|
| 3-я особа однини | officiates |
| Дієприкметник теперішнього часу | officiating |
| Минулий час | officiated |
| Дієприкметник минулого часу | officiated |
правильне · Урок
Синоніми
синонімів: 1- perform duties attached to a particular office or place or function:function
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 8Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу