only child

1. A person who has no siblings; a person raised as the sole child in a household.

   An only child is often stereotyped as spoiled.

   Einzelkind

   еди́нственный ребёнокjedínstvennyj rebjónok

1. He is the only child they have.

   Він їхня єдина дитина. — deniko

   ruОн их единственный ребёнок. — marafon

   deEr ist ihr einziges Kind. — al_ex_an_der

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Tom wasn't the only child at the party.

   Том був не єдиною дитиною на вечірці. — deniko

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. I am, after all, my parents' only child.

   Я, урешті-решт, у батьків єдина дитина. — Ahha

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. I thought you said you were an only child.

   Я думав, ти казав, що ти єдина дитина в родині. — deniko

   ruЯ думал, ты говорил, что ты единственный ребёнок в семье. — odexed

   deHast du nicht gesagt, du wärest ein Einzelkind? — al_ex_an_der

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. I thought that you said you were an only child.

   Я думав, ти казав, що ти єдина дитина в родині. — deniko

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

неправильне · Урок