only child

1. A person who has no siblings; a person raised as the sole child in a household.

   An only child is often stereotyped as spoiled.

   Einzelkind

   еди́нственный ребёнокjedínstvennyj rebjónok

1. He is the only child they have.

   Він їхня єдина дитина.

   ruОн их единственный ребёнок.

   deEr ist ihr einziges Kind.

   CC BY · Tatoeba · CK · A1Open on TatoebaReport a problem

2. Tom wasn't the only child at the party.

   Том був не єдиною дитиною на вечірці.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Open on TatoebaReport a problem

3. I am, after all, my parents' only child.

   Я, урешті-решт, у батьків єдина дитина.

   CC BY · Tatoeba · CK · A1Open on TatoebaReport a problem

4. I thought you said you were an only child.

   Я думав, ти казав, що ти єдина дитина в родині.

   ruЯ думал, ты говорил, что ты единственный ребёнок в семье.

   deHast du nicht gesagt, du wärest ein Einzelkind?

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Open on TatoebaReport a problem

5. I thought that you said you were an only child.

   Я думав, ти казав, що ти єдина дитина в родині.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Open on TatoebaReport a problem

irregular · Lesson