іменник · злічуване / незлічуване · рідкісне

penitence

penitence · penitences

Reue, Bußfertigkeit, Buße

The condition of being penitentThe condition of being penitent; a feeling of regret or remorse for doing wrong or sinning.

» They demand public penitence from me.

Они требуют от меня публичного покаяния.

Значення

значень: 1

(злічуване, незлічуване)The condition of being penitent; a feeling of regret or remorse for doing wrong or sinning.
Reue, Bußfertigkeit, Buße

Ще визначення

remorse for your past conduct

Приклади

речень: 2

They demand public penitence from me.
ruОни требуют от меня публичного покаяния.
CC BY · Tatoeba · AlanF_US · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
They demanded public penitence from me.
ruОни требовали от меня публичного покаяния.
CC BY · Tatoeba · AlanF_US · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему

Переклади

мов: 3

Deutsch

За значеннями 1

condition of being penitent:

Походження

First attested circa 13th century, from Middle English penitence, from Old French penitenc

First attested circa 13th century, from Middle English penitence, from Old French penitence, from Latin paenitentia (“repentance, penitence”), from paenitēns (“penitent”), present active participle of paeniteō (“regret, repent”). Equivalent to penitent + -ence. Doublet of penance.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source