іменник · рідкісне

plaintiff

plaintiff · plaintiffs

позивач, позивачка

истец

Kläger, Klägerin

A party bringing a suit in civil law against a defendantA party bringing a suit in civil law against a defendant; accuser.

ⓘ

/ˈpleɪntɪf/

» The judge decided against the plaintiff.

Die Richterin entschied gegen den Kläger.

Значення

значень: 1

(Британія, історичне)A party bringing a suit in civil law against a defendant; accuser.
Kläger, Klägerin
исте́цistéc
позива́чpozyváč, пози́вачpozývač, позива́чкаpozyváčka

Ще визначення

a person who brings an action in a court of law

Приклади

речень: 8

The judge decided against the plaintiff.
deDie Richterin entschied gegen den Kläger.
CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Who is the plaintiff in this trial?
Хто позивач на цьому процесі?
ruКто является истцом на данном процессе?
deWer ist der Kläger in diesem Prozess?
CC BY · Tatoeba · CM · B2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
I am the plaintiff in that trial.
deIch bin die Klägerin in dem Prozess.
CC BY · Tatoeba · CM · B2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
The plaintiff lost his motion for sanctions.
CC BY · Tatoeba · MrShoval · B2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
It’s a class action involving thousands of plaintiffs, and it’s complicated.
CC BY · Tatoeba · MrShoval · B2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему

Переклади

мов: 9

Українська

За значеннями 1

party bringing a suit in civil law against a defendant:

Русский

За значеннями 1

party bringing a suit in civil law against a defendant:

Deutsch

За значеннями 1

party bringing a suit in civil law against a defendant:

Походження

From Middle English plaintif, from Anglo-Norman, from Old French plaintif (“complaining”;

From Middle English plaintif, from Anglo-Norman, from Old French plaintif (“complaining”; as a noun, “one who complains, a plaintiff”) from the verb plaindre. Doublet of plaintive.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source