renitence
The state or quality of being renitentThe state or quality of being renitent; resistance to physical pressure or constraint
Значення
значень: 1(незлічуване, зазвичай)The state or quality of being renitent; resistance to physical pressure or constraint
Походження
From Latin renitens, present participle of reniteo. First known use: 1701. Compare FrenchFrom Latin renitens, present participle of reniteo. First known use: 1701. Compare French rénitence.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
множина: renitences| Однина | renitence |
|---|
незлічуване
Уроки до слова
уроків: 1- A1Злічувані та незлічувані іменники — Бо воно може бути незлічуваним