reprobation
reprobation · reprobations
The act of reprobatingThe act of reprobating; the state of being reprobated; strong disapproval, reproof or censure.
/ˌɹɛpɹəˈbeɪʃən/
Значення
значень: 3(злічуване, незлічуване)The act of reprobating; the state of being reprobated; strong disapproval, reproof or censure.
(злічуване, незлічуване)The predestination of a certain number of the human race as reprobates, or objects of condemnation and punishment; damnation.
(злічуване, незлічуване)Disqualification to hold office.
Ще визначення
- severe disapproval
- rejection by God; the state of being condemned to eternal misery in Hell
Походження
From French réprobation, or Latin reprobatio. By surface analysis, reprobate + -ion.From French réprobation, or Latin reprobatio. By surface analysis, reprobate + -ion.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
множина: reprobations| Однина | reprobation |
|---|---|
| Множина | reprobations |
правильне
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 4Похідніreprobationer
Уроки до слова
уроків: 1- A1Злічувані та незлічувані іменники — Бо воно може бути незлічуваним