reprobate
To have strong disapproval of somethingTo have strong disapproval of something; to reprove; to condemn.
» The tavern was full of all manner of reprobate.
Значення
значень: 3To have strong disapproval of something; to reprove; to condemn.
verdammen
express strong disapproval of
Of God: to abandon or reject, to deny eternal bliss.
verlassen, für gottlos erklären
abandon to eternal damnation
To refuse, set aside.
verwerfen, verwehren, verweigern
Приклади
речень: 3The tavern was full of all manner of reprobate.
The preacher thundered against the reprobate souls who refused to repent.
The town's reprobate element gathered nightly in the dim corner of the tavern.
Переклади
мов: 2За значеннями 3
Походження
First attested in c. 1451, in Middle English; inherited from Middle English reprobaten, frFirst attested in c. 1451, in Middle English; inherited from Middle English reprobaten, from reprobat(e) (“condemned, damned”, also used as the past participle of reprobaten) + -en (verb-forming suffix), borrowed from Latin reprobātus, see -ate (verb-forming suffix) and Etymology 1 for more. Doublet of reprove.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
reprobates, reprobating, reprobated, reprobated| Базова форма | reprobate · to reprobate |
|---|---|
| 3-я особа однини | reprobates |
| Дієприкметник теперішнього часу | reprobating |
| Минулий час | reprobated |
| Дієприкметник минулого часу | reprobated |
правильне · Урок
Синоніми
синонімів: 4Антоніми
антонімів: 1Спільнокореневі
пов’язаних слів: 3Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу