дієслово · перехідне · рідкісне

repulse

re·pulse

repulse · repulses · repulsed · repulsing

вести, їхати, їздити

дать отпор, давать отпор, отбить, отразить

fahren, treiben, führen

To repel or drive backTo repel or drive back.

/ɹɪˈpʌls/

» Tom said that he felt repulsed.

Значення

значень: 3

(перехідне)To repel or drive back.
to repulse an assault; to repulse the enemy
отража́тьotražátʹ, отрази́тьotrazítʹ, отбива́тьotbivátʹ
force or drive back
(перехідне)To reject or rebuff.
to repulse a suitor
отка́зыватьotkázyvatʹ, отказа́тьotkazátʹ, отверга́тьotvergátʹ
(перехідне)To cause revulsion in; to repel.
The smell of rotting food repulsed me.
I find your conduct reprehensible, disgusting, and it repulses me, the way a mongoose repulses a snake.
отта́лкиватьottálkivatʹ, оттолкну́тьottolknútʹ
be repellent to; cause aversion in

речень: 35

Tom said that he felt repulsed.
CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
You felt repulsed, didn't you?
CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Tom said he felt repulsed.
CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
She repulses him.
ruОн вызывает у неё отвращение.
deSie weist ihn zurück.
CC BY · Tatoeba · CK · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Tom felt repulsed.
deTom fühlte sich zurückgestoßen.
CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему

мов: 2

Русский

За значеннями 3

to repel or drive back:

to reject or rebuff:

to cause revulsion:

Inherited from Middle English repulsen, a learned borrowing from Latin repulsus, from repe

Inherited from Middle English repulsen, a learned borrowing from Latin repulsus, from repellō.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

repulses, repulsing, repulsed, repulsed

Базова форма	repulse · to repulse
3-я особа однини	repulses
Дієприкметник теперішнього часу	repulsing
Минулий час	repulsed
Дієприкметник минулого часу	repulsed