Значення

значень: 1

  1. To punctuate in a new, different manner.

    The editor decided that repunctuating Shakespeare's sonnets risked damaging their meaning.

Походження

From re- + punctuate.

From re- + punctuate.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

repunctuates, repunctuating, repunctuated, repunctuated
Базова формаrepunctuate · to repunctuate
3-я особа одниниrepunctuates
Дієприкметник теперішнього часуrepunctuating
Минулий часrepunctuated
Дієприкметник минулого часуrepunctuated

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyrepunctuate
he, she, itrepunctuates

Past simpleУрок

усі особиrepunctuated

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave repunctuated
he, she, ithas repunctuated

Future simple (will)Урок

усі особиwill repunctuate

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 1
Похідніrepunctuation

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
repugnantrepulserepulsiverepurposereputablereputationB1reputeC2
repunctuate — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto