stickle
To raise objections; to argue stubbornly, especially over minor or trivial mattersTo raise objections; to argue stubbornly, especially over minor or trivial matters.
Значення
значень: 7(Британія, діалектне)To raise objections; to argue stubbornly, especially over minor or trivial matters.
(Британія, діалектне, застаріле)To act as referee or arbiter; to mediate.
(Британія, архаїчне, діалектне)To argue or struggle for.
dispute or argue stubbornly (especially minor points)
(Британія, діалектне, застаріле, перехідне)To separate, as combatants; hence, to quiet, to appease, as disputants.
(Британія, діалектне, застаріле, перехідне)To intervene in; to stop, or put an end to, by intervening.
(Британія, діалектне, неперехідне, застаріле)To separate combatants by intervening.
(Британія, діалектне, неперехідне, застаріле)To contend, contest, or altercate, especially in a pertinacious manner on insufficient grounds.
Походження
From a variant of stightle (“to order, arrange, direct”), from Middle English stightelen,From a variant of stightle (“to order, arrange, direct”), from Middle English stightelen, stiȝtlen, stihilen, stihlen, equivalent to stight (“to order, rule, govern”) + -le (frequentative suffix).
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
stickles, stickling, stickled, stickledСпільнокореневі
пов’язаних слів: 1Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу