Значення

значень: 2

  1. (неперехідне)To come to an end; to desist.

  2. (перехідне)To bring to an end.

Походження

From Anglo-Norman surseser, from Old French sursis, past participle of surseoir, from Lati

From Anglo-Norman surseser, from Old French sursis, past participle of surseoir, from Latin supersedēre. Spelling later influenced by association with unrelated cease, which likely also influenced the meaning. Related to supersede.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

surceases, surceasing, surceased, surceased
Базова формаsurcease · to surcease
3-я особа одниниsurceases
Дієприкметник теперішнього часуsurceasing
Минулий часsurceased
Дієприкметник минулого часуsurceased

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theysurcease
he, she, itsurceases

Past simpleУрок

усі особиsurceased

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave surceased
he, she, ithas surceased

Future simple (will)Урок

усі особиwill surcease

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
supremesupremelysurchargesureA1
surcease — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto