crime

1. (countable)A specific act committed in violation of the law, especially criminal law.

   the commission of a crime

   Straftat

   преступле́ниеprestuplénije, злодея́ниеzlodejánije, злоде́йствоzlodéjstvo

   зло́чинzlóčyn

   (criminal law) an act punishable by law; usually considered an evil act

2. (countable)Any great sin or wickedness; iniquity.

   Those methods of saving money should be a crime.

3. (uncountable)Criminal acts collectively.

   an effort by the police to tackle crime in the city

   Kriminalität

   кримина́лkriminál

4. (uncountable)The habit or practice of committing crimes.

   Crime doesn’t pay.

   Verbrechen

   преступле́ниеprestuplénije, престу́пностьprestúpnostʹ, кримина́лkriminál

5. (countable, obsolete)That which occasions crime.

1. I went to the scene of the crime.

   Я відправився на місце злочину.

   ruЯ пошёл на место преступления.

   deIch begab mich zum Tatort.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Open on TatoebaReport a problem

2. There is a lot of crime in big cities.

   У великих містах високий рівень злочинності.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Open on TatoebaReport a problem

3. I have every reason to believe that he is innocent of the crime.

   Маю всі підстави вважати, що він не винен у злочині.

   ruУ меня есть все причины верить, что он невиновен в преступлении.

   deIch habe gute Gründe zu glauben, dass er an dem Verbrechen unschuldig ist.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Open on TatoebaReport a problem

4. She committed a crime.

   Вона скоїла злочин.

   ruОна совершила преступление.

   deSie beging ein Verbrechen.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Open on TatoebaReport a problem

5. Love isn't a crime.

   Кохання — не злочин.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Open on TatoebaReport a problem

regular