eavesdrop

1. (ambitransitive)To hear (intentionally) a conversation one is not intended to hear; to listen in.

   I hope nobody was eavesdropping on our conversation last night, since it got so personal.

   belauschen, horchen, lauschen

   подслу́шиватьpodslúšivatʹ, подслу́шатьpodslúšatʹ

2. To listen for another organism's calls, so as to exploit them.

1. I know I shouldn't have eavesdropped.

   Я знаю, що мені не слід було підслуховувати. — deniko

   ruЯ знаю, что мне не следовало подслушивать. — marafon

   deIch weiß, daß ich nicht hätte lauschen dürfen. — Waldelfe

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · C2Open on TatoebaReport a problem

2. I know that I shouldn't have eavesdropped.

   Я знаю, що мені не слід було підслуховувати. — deniko

   ruЯ знаю, что мне не следовало подслушивать. — marafon

   deIch weiß, daß ich nicht hätte lauschen dürfen. — Waldelfe

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · C2Open on TatoebaReport a problem

3. Tom is always eavesdropping.

   Том завжди підслуховує. — deniko

   ruТом всё время подслушивает. — marafon

   deTom lauscht immer heimlich. — Pfirsichbaeumchen

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · C2Open on TatoebaReport a problem

4. Tom is eavesdropping.

   Том підслуховує. — deniko

   ruТом подслушивает. — paul_lingvo

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · C2Open on TatoebaReport a problem

5. I wasn't eavesdropping.

   Я не підслуховував. — deniko

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · C2Open on TatoebaReport a problem

irregular