robber

1. A person who robs.

   Räuber, Räuberin

   граби́тельgrabítelʹ, граби́тельницаgrabítelʹnica, разбо́йникrazbójnik

   розбі́йникrozbíjnyk, розбі́йницяrozbíjnycja

2. An animal who robs.

1. The police are looking for the robber.

   Поліція шукає грабіжника.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Open on TatoebaReport a problem

2. Tom gave the robbers everything they wanted.

   Том віддав грабіжникав усе, що вони хотіли.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Open on TatoebaReport a problem

3. Tom gave the robbers everything he had.

   Том віддав грабіжникам усе, що у нього було.

   ruТом отдал грабителям всё, что у него было.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Open on TatoebaReport a problem

4. The robber seized the bag from his hand.

   Злодій висмикнув торбу в нього з руки.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Open on TatoebaReport a problem

5. The robber bashed her head in.

   ruГрабитель разбил ей голову.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Open on TatoebaReport a problem

regular