дієслово · перехідне

bename

bename · benames · benamed · benaming

To name; give a name; mention by name; nominate; denominate; callTo name; give a name (to); mention by name; nominate; denominate; call.

Значення

значень: 3

(перехідне)To name; give a name (to); mention by name; nominate; denominate; call.
(перехідне)To name; call; style; describe as.
(застаріле, перехідне)To swear on oath; to solemnly declare; promise; give.

Походження

From Middle English benamen. Equivalent to be- + name. Compare Middle English benemnen, fr

From Middle English benamen. Equivalent to be- + name. Compare Middle English benemnen, from Old English benemnan, a closely related formation. Compare further Saterland Frisian benaame, German benennen, Swedish benämna, Dutch benoemen.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

benames, benaming, benamed, benamed

Базова форма	bename · to bename
3-я особа однини	benames
Дієприкметник теперішнього часу	benaming
Минулий час	benamed
Дієприкметник минулого часу	benamed / benempt

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, they	bename
he, she, it	benames

Past simpleУрок

усі особи

benamed

Present perfectУрок

I, you, we, they	have benamed
he, she, it	has benamed

Future simple (will)Урок

усі особи

will bename

Синоніми

синонімів: 6

to swear on oath:vowB2

to describe as:termB1refer to

nameB1 dub

to give a name, call:designate

Уроки до слова

уроків: 3

A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу

Дивіться також

сусідні слова

ben benchA2 benchmark