decisive
Having the power or quality of deciding a question or controversyHaving the power or quality of deciding a question or controversy; putting an end to contest or controversy; final; conclusive.
» I'm not decisive enough.
Я недостатньо рішучий.
Значення
значень: 3Having the power or quality of deciding a question or controversy; putting an end to contest or controversy; final; conclusive.
decisive vote
decisive battle
entscheidend, ausschlaggebend
решающийrešajuščij
виріша́льнийvyrišálʹnyj
Decided; definite; incontrovertible.
decisive victory
Marked by promptness and decision, resolute; without hesitation.
decisive action
a decisive person
entschlussfreudig, entschlossen
реши́тельныйrešítelʹnyj
рішу́чийrišúčyj
- determining or having the power to determine an outcome
- characterized by decision and firmness
- unmistakable
- forming or having the nature of a turning point or crisis
Приклади
речень: 50I'm not decisive enough.
Я недостатньо рішучий.
Tom is decisive.
Том рішучий.
deTom ist ausschlaggebend.
Tom is very decisive, isn't he?
Tom needs to make some decisive moves.
Tom doesn't seem to be as decisive as Mary.
Переклади
мов: 8За значеннями 2
За значеннями 2
За значеннями 2
Походження
From Middle French décisif, equivalent to decide + -ive.From Middle French décisif, equivalent to decide + -ive.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
more decisive, most decisive| Вищий ступінь | more decisive Урок |
|---|---|
| Найвищий ступінь | most decisive Урок |
правильне
Синоніми
синонімів: 4- forming or having the nature of a turning point or crisis:critical
Антоніми
антонімів: 1Спільнокореневі
пов’язаних слів: 6Уроки до слова
уроків: 2- A2Вищий ступінь порівняння — Бо у нього є вищий ступінь
- A2Найвищий ступінь порівняння — Бо у нього є найвищий ступінь