decisive
Having the power or quality of deciding a question or controversyHaving the power or quality of deciding a question or controversy; putting an end to contest or controversy; final; conclusive.
» I'm not decisive enough.
Я недостатньо рішучий.
Значення
значень: 3Having the power or quality of deciding a question or controversy; putting an end to contest or controversy; final; conclusive.
decisive vote
decisive battle
entscheidend, ausschlaggebend
решающийrešajuščij
виріша́льнийvyrišálʹnyj
Decided; definite; incontrovertible.
decisive victory
Marked by promptness and decision, resolute; without hesitation.
decisive action
a decisive person
entschlussfreudig, entschlossen
реши́тельныйrešítelʹnyj
рішу́чийrišúčyj
- determining or having the power to determine an outcome
- characterized by decision and firmness
- unmistakable
- forming or having the nature of a turning point or crisis
Приклади
речень: 50I'm not decisive enough.
Я недостатньо рішучий. — deniko
Tom is decisive.
Том рішучий. — deniko
deTom ist ausschlaggebend. — Felixjp
Tom is very decisive, isn't he?
Tom needs to make some decisive moves.
Tom doesn't seem to be as decisive as Mary.
Переклади
мов: 8За значеннями 2
За значеннями 2
За значеннями 2
Походження
From Middle French décisif, equivalent to decide + -ive.From Middle French décisif, equivalent to decide + -ive.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
more decisive, most decisive| Вищий ступінь | more decisive Урок |
|---|---|
| Найвищий ступінь | most decisive Урок |
правильне
Синоніми
синонімів: 4- forming or having the nature of a turning point or crisis:critical
Антоніми
антонімів: 1Спільнокореневі
пов’язаних слів: 6Уроки до слова
уроків: 2- A2Вищий ступінь порівняння — Бо у нього є вищий ступінь
- A2Найвищий ступінь порівняння — Бо у нього є найвищий ступінь