disband
To break up or cease to existTo break up or (cause to) cease to exist; to disperse.
» The group disbanded.
Die Gruppe löste sich auf.
Значення
значень: 3(перехідне й неперехідне)To break up or (cause to) cease to exist; to disperse.
The president wanted to disband the scandal-plagued agency.
I used to be in a punk band, but we disbanded in the early 1980s.
auflösen
распуска́тьraspuskátʹ, распусти́тьraspustítʹ, расформиро́выватьrasformiróvyvatʹ
cause to break up or cease to function
(застаріле, перехідне)To loose the bands of; to set free.
(застаріле, перехідне)To divorce.
Приклади
речень: 11The group disbanded.
deDie Gruppe löste sich auf. — Pfirsichbaeumchen
My reading group voted to disband.
That same year, the group disbanded.
I hear that popular group will be disbanded.
They should be disbanded.
ruИх следует распустить. — odexed
Переклади
мов: 6За значеннями 1
За значеннями 1
Походження
Attested since the 1590s, from Middle French desbander (Modern French débander), from des-Attested since the 1590s, from Middle French desbander (Modern French débander), from des- (English dis-) + bande (English band), ultimately from Proto-Indo-European *bʰendʰ- (“to tie”). By surface analysis, dis- + band.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
disbands, disbanding, disbanded, disbandedСиноніми
синонімів: 1- stop functioning or cohering as a unit:dissolve
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 4Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу