discourage

1. (перехідне)To extinguish the courage of; to dishearten; to depress the spirits of; to deprive of confidence; to deject.

   Don't be discouraged by the amount of work left to do: you'll finish it in good time.

   entmutigen, abschrecken

   обескура́живатьobeskuráživatʹ, обескура́житьobeskurážitʹ, расхола́живатьrasxoláživatʹ

2. (перехідне)To persuade somebody not to do (something).

   abraten, abraten von, abbringen von

   разубежда́тьrazubeždátʹ, разубеди́тьrazubedítʹ, отгова́риватьotgovárivatʹ

1. I don't want to discourage you from trying to do that.

   Я не хочу знеохотити тебе від того, щоб спробувати це зробити.

   deIch will dich nicht entmutigen, es zu versuchen.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. My parents discouraged me from traveling.

   ruМои родители отговорили меня от путешествия.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Tom doesn't want to discourage Mary.

   ruТом не хочет выбивать у Мэри почву из-под ног.

   deTom will Maria nicht entmutigen.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Tom is beginning to get discouraged.

   deLangsam verliert Tom den Mut.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. I thought Tom would be discouraged.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок