disjoin
disjoin · disjoins · disjoined · disjoining
trennen
To separate; to disuniteTo separate; to disunite.
/dɪsˈdʒɔɪn/
Значення
значень: 2(перехідне)To separate; to disunite.
trennen
(неперехідне)To become separated.
become separated, disconnected or disjoint
Переклади
мов: 2Deutsch
За значеннями 1
to separate:
Походження
From Middle English disjoynen, from Old French desjoindre, from Latin disiungere (“to sepaFrom Middle English disjoynen, from Old French desjoindre, from Latin disiungere (“to separate”), from dis-, di- (“apart”) + iungere (“to join”). Equivalent to dis- + join.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
disjoins, disjoining, disjoined, disjoinedСиноніми
синонімів: 14Антоніми
антонімів: 5Спільнокореневі
пов’язаних слів: 8Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу