dissonance
A harsh, discordant combination of soundsA harsh, discordant combination of sounds.
» This piece makes heavy use of dissonance and syncopation.
Значення
значень: 4(злічуване, незлічуване)A harsh, discordant combination of sounds.
Dissonanz
диссонансdissonans
дисона́нсdysonáns
disagreeable sounds
(злічуване, незлічуване)Conflicting notes that are not overtones of the note or chord sounding.
дисона́нсdysonáns, дисгармо́ніяdysharmónija
(незлічуване)A state of disagreement or conflict.
диссонансdissonans
дисона́нсdysonáns
(злічуване)An instance of that state.
Приклади
речень: 3This piece makes heavy use of dissonance and syncopation.
Her conflicting desires to consume chocolate and to lose weight resulted in her experiencing cognitive dissonance.
The dissonance in this piece has caused many critics to label it a "wrong note sonata".
Переклади
мов: 6За значеннями 2
За значеннями 1
За значеннями 1
Походження
Borrowed from Middle French dissonance, from Latin dissonantia; by surface analysis, dis-Borrowed from Middle French dissonance, from Latin dissonantia; by surface analysis, dis- + son- + -ance.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
множина: dissonances| Однина | dissonance |
|---|---|
| Множина | dissonances |
правильне
Синоніми
синонімів: 46- the auditory experience of sound that lacks musical quality; sound that is a disagreeable auditory experience:noiseracket
- a conflict of people's opinions or actions or characters:disagreementdissension
Антоніми
антонімів: 4Спільнокореневі
пов’язаних слів: 10Уроки до слова
уроків: 1- A1Злічувані та незлічувані іменники — Бо воно може бути незлічуваним