Значення

значень: 1

  1. (застаріле)To deprive of a title or right.

Походження

From dis- + title.

From dis- + title.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

distitles, distitling, distitled, distitled
Базова формаdistitle · to distitle
3-я особа одниниdistitles
Дієприкметник теперішнього часуdistitling
Минулий часdistitled
Дієприкметник минулого часуdistitled

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theydistitle
he, she, itdistitles

Past simpleУрок

усі особиdistitled

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave distitled
he, she, ithas distitled

Future simple (will)Урок

усі особиwill distitle

Антоніми

антонімів: 1
entitleB2

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
distinctivedistinctlyB1distinguishB1distinguishabledistortdistortionB2distractB2
distitle — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto