Значення

значень: 1

  1. To bite up, bite to pieces.

Походження

From Middle English forbiten (“to bite up”), from Old English forbītan, equivalent to for-

From Middle English forbiten (“to bite up”), from Old English forbītan, equivalent to for- + bite. Cognate with West Frisian forbite (“to forbite”), Dutch verbijten (“to forbite”), Low German verbīten (“to forbite”), German verbeissen (“to forbite”). More at for-, bite.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

forbites, forbiting, forbit, forbitten
Базова формаforbite · to forbite
3-я особа одниниforbites
Дієприкметник теперішнього часуforbiting
Минулий часforbit
Дієприкметник минулого часуforbitten

неправильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyforbite
he, she, itforbites

Past simpleУрок

усі особиforbit

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave forbitten
he, she, ithas forbitten

Future simple (will)Урок

усі особиwill forbite

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
forayforbearforbearanceforbidA2forceA2forcefulforcefullyB2
forbite — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto