Значення

значень: 2

  1. (перехідне)To accuse of wrongdoing; charge.

    a book that indicts modern values

    beschuldigen

    обвиня́тьobvinjátʹ, обвини́тьobvinítʹ

    accuse formally of a crime

  2. (перехідне)To make a formal accusation or indictment for a crime against (a party) by the findings of a jury, especially a grand jury.

    his former manager was indicted for fraud

    anklagen, beschuldigen

    обвиня́тьobvinjátʹ, обвини́тьobvinítʹ, осужда́тьosuždátʹ

Приклади

речень: 19

  1. Am I going to be indicted?

    CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  2. Tom may very well be indicted.

    CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  3. The grand jury indicted Tom for murder.

    CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  4. In the absence of sufficient proof, the police could not indict him.

    ruИз-за недостаточности доказательств полиция не могла предъявить ему обвинение.

    CC BY · Tatoeba · CK · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  5. Has Tom been indicted?

    CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

Переклади

мов: 7
Русский
За значеннями 2
to accuse of wrongdoing:
to make a formal accusation or indictment:
Deutsch
За значеннями 2
to accuse of wrongdoing:
to make a formal accusation or indictment:

Походження

From Middle English enditen, endyten (“to accuse”), from Old French enditer (“to dictate,

From Middle English enditen, endyten (“to accuse”), from Old French enditer (“to dictate, indite”), from Late Latin indictāre, frequentative of Latin indicere (“to proclaim”), from in- + dicere (“to say”), or from in- + dictāre (“to say often, to dictate”). Doublet of indite.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

indicts, indicting, indicted, indicted
Базова формаindict · to indict
3-я особа одниниindicts
Дієприкметник теперішнього часуindicting
Минулий часindicted
Дієприкметник минулого часуindicted

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyindict
he, she, itindicts

Past simpleУрок

усі особиindicted

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave indicted
he, she, ithas indicted

Future simple (will)Урок

усі особиwill indict

Синоніми

синонімів: 12
chargeB1accuseB1taxB1arraigninculpateaccriminateappeachbecrycriminatehave upincriminate

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 11
Пов’язаніinductC1indictiveinditeindictment
Похідніindictabilityindictableindicteeindicterindictorreindictunindicted

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
indicationindicativeindicatorindictmentindieindifference
indict — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto