intone
To give tone or variety of tone toTo give tone or variety of tone to; to vocalize.
» When the king came in, the choir began intoning praises.
Als der König eintrat, stimmte der Chor Lobpreisungen an.
Значення
значень: 3(перехідне)To give tone or variety of tone to; to vocalize.
(перехідне)To utter with a musical or prolonged note or tone; to speak or recite with singing voice; to chant.
to intone the church service
recite with musical intonation; recite as a chant or a psalm
(неперехідне)To utter a tone; utter a protracted sound.
Приклади
речень: 1When the king came in, the choir began intoning praises.
deAls der König eintrat, stimmte der Chor Lobpreisungen an. — Yorwba
Походження
From Middle English entune, entone, from Old French entoner, from Medieval Latin intonō, fFrom Middle English entune, entone, from Old French entoner, from Medieval Latin intonō, from in- (inchoative prefix) + tonus (“pitch, tone”) + -ō (verb-forming suffix); doublet of intonate. Cognate with French entonner, Italian intonare.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
intones, intoning, intoned, intonedСиноніми
синонімів: 5Спільнокореневі
пов’язаних слів: 11Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу