obligate

1. (перехідне)To bind, compel, constrain, or oblige by a social, legal, or moral tie.

2. (Канада, Шотландія, США, перехідне)To cause to be grateful or indebted; to oblige.

   bind by an obligation; cause to be indebted

3. (Канада, Шотландія, США, перехідне)To commit (money, for example) in order to fulfill an obligation.

   commit in order to fulfill an obligation

1. Tom felt obligated to say something.

   ruТом почувствовал, что нужно что-нибудь сказать.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. I felt obligated to say something.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. I felt obligated to do that.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. I feel obligated to do that.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. You're not obligated to do that.

   ruТы не обязан это делать.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок