outcry

1. (злічуване, незлічуване)A loud cry or uproar.

   His appearance was greeted with an outcry of jeering.

   Schrei

   a loud utterance; often in protest or opposition

2. (злічуване, переносно, незлічуване)A strong protest.

   The proposal was met with a public outcry.

   Aufschrei, Sturm der Entrüstung

   проте́стprotést

3. (Індія, архаїчне, злічуване, незлічуване)An auction.

   to send goods to an outcry

1. Sami's shooting caused a public outcry.

   CC BY · Tatoeba · OsoHombre · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. The outcries of the angels go unheard by ordinary human ears.

   CC BY · Tatoeba · mactrey · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. To address the public outcry, the president held a press conference.

   CC BY · Tatoeba · Amastan · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. The outcry would not abate.

   CC BY · Tatoeba · Hybrid · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. The sinking of the RMS Lusitania caused an international outcry.

   CC BY · Tatoeba · Hybrid · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне