shout

1. (неперехідне)To utter a sudden and loud cry, as in joy, triumph, exultation or anger, or to attract attention, to animate others, etc.

   Mom shouted to us to come sit at the table.

   rufen, schreien

   крича́тьkričátʹ, кри́кнутьkríknutʹ, закрича́тьzakričátʹ

   крича́тиkryčáty

   utter a sudden loud cry

2. (перехідне)To utter with a shout; to cry; to shout out

   They shouted his name to get his attention.

   rufen, schreien

3. (переносно, неперехідне)To forcefully attract attention or proclaim one’s presence.

4. (Австралія, Нова Зеландія, сленг)To pay for food, drink or entertainment for others.

   spendieren, schmeißen

5. (інтернет)To post a text message (for example, email) in upper case, regarded as the electronic messaging equivalent of oral shouting.

   Please don't shout in the chat room.

6. (застаріле, перехідне)To treat with shouts or clamor.

   anschreien

1. I heard Tom shouting at Mary.

   Я чув, як Том кричав на Мері.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Tom didn't hear Mary shouting his name.

   Том не чув, як Мері кричала його ім'я.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Tom lost his temper and shouted at Mary.

   Том вийшов із себе і накричав на Мері.

   ruТом вышел из себя и накричал на Мэри.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. He began to shout.

   Він закричав.

   ruОн начал кричать.

   deEr begann zu schreien.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. He heard a shout.

   Він почув крик.

   ruОн услышал крик.

   deEr hörte einen Schrei.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок

• shout outзвати, кричатиTo publicly greet or acknowledge a person, group, or organization.
• shout downTo shout louder than (someone) in order to force through one's argument or point of view.