pontificate
To preside as a bishop, especially at massTo preside as a bishop, especially at mass.
» He likes to pontificate in his spare time.
Значення
значень: 3(неперехідне)To preside as a bishop, especially at mass.
(неперехідне)To act like a pontiff; to express one's position or opinions dogmatically and pompously as if they were absolutely correct.
(неперехідне)To speak in a patronizing, supercilious or pompous manner, especially at length.
talk in a dogmatic and pompous manner
Приклади
речень: 3He likes to pontificate in his spare time.
Don't pontificate so much.
Tom read half an article on the new tax laws, but can pontificate on them for hours.
Переклади
мов: 4Походження
From the past participle stem of Medieval Latin pontificō, from Latin pontifex (“high prieFrom the past participle stem of Medieval Latin pontificō, from Latin pontifex (“high priest”), from pons (“bridge”) + facere (“make”).
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
pontificates, pontificating, pontificated, pontificated| Базова форма | pontificate · to pontificate |
|---|---|
| 3-я особа однини | pontificates |
| Дієприкметник теперішнього часу | pontificating |
| Минулий час | pontificated |
| Дієприкметник минулого часу | pontificated |
правильне · Урок
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 3Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу