pull on

1. To put on (clothes) by tugging.

   I pulled on my winter coat before stepping out into the snow.

1. Tom pulled on his pants.

   Том натягнув штани.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Tom pulled a gun on Mary.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. The young boy pulled on his mother's coat.

   ruМальчик нацепил пальто своей матери.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. The young girl pulled on her mother's coat.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Tom pulled over on the side of the road.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

неправильне

• pull upпідняти, дістатиTo move or bring (something) to the present location in its upright position.
• pull offзловживати, ображатиTo remove by pulling.
• pull outмалювати, намалюватиUsed other than figuratively or idiomatically: see pull, out.
• pull inзробити, робитиTo pull something, so that it comes inside.
• pull downвпускати, впуститиTo make (something) lower (especially of clothes).
• pull backмалювати, намалюватиUsed other than figuratively or idiomatically: see pull, back.
• pull overпідняти, дістатиTo come to a stop, and turn off the road (i.e. onto the roadside or hard shoulder).
• pull awayвідірватися, відриватисяTo move ahead.