punish

1. (перехідне)To cause (a child, student, or someone else being looked after, or a suspect or criminal) to suffer for crime or misconduct, to administer disciplinary action, typically by an authority or a person in authority (for example: a parent, teacher, or police officer).

   If a prince violates the law, then he must be punished like an ordinary person.

   bestrafen, strafen

   нака́зыватьnakázyvatʹ, наказа́тьnakazátʹ, кара́тьkarátʹ

   кара́тиkaráty, покара́тиpokaráty, нака́зуватиnakázuvaty

2. (переносно, перехідне)To treat harshly and unfairly.

3. (розмовне, перехідне)To handle or beat severely; to maul.

4. (розмовне, перехідне)To consume a large quantity of.

1. What are you punishing them for?

   За що ти їх караєш?

   ruЗа что ты их наказываешь?

   deWeswegen bestrafen Sie sie?

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. The student was punished for cheating.

   Студентів покарали за списування.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. I demand that he be punished.

   Я потребую щоб він був покараний.

   ruЯ требую, чтобы он был наказан.

   deIch verlange, dass er bestraft wird.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Tom didn't want to be punished.

   Том не хотів бути покараним.

   ruТом не хочет, чтобы его наказали.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Tom isn't going to be punished.

   Тома не покарають.

   deTom wird nicht bestraft werden.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок