scent

1. (перехідне)To detect the scent of; to discern by the sense of smell.

   The hounds scented the fox in the woods.

   wittern

   обоня́тьobonjátʹ, чу́ятьčújatʹ, почу́ятьpočújatʹ

2. (перехідне й неперехідне)To inhale in order to detect the scent of (something).

3. (переносно, перехідне)To have a suspicion of; to detect the possibility of (something).

   I scented trouble when I saw them running down the hill towards me.

4. (перехідне)To impart an odour to, to cause to have a particular smell.

   Scent the air with burning sage before you begin your meditation.

   parfümieren

   па́хнутьpáxnutʹ

   cause to smell or be smelly

5. To hunt animals by means of the sense of smell.

6. (неперехідне, застаріле)To have a smell; (figuratively) to give an impression (of something).

1. The hunting dogs followed the scent of the fox.

   Мисливські собаки слідували по запаху лисиці.

   ruОхотничьи собаки пошли на запах лисы.

   deDie Jagdhunde folgten der Fährte des Fuchses.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. The room was filled with the scent of roses.

   ruКомнату наполнял аромат роз.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. It seems like the cat caught the scent of a mouse.

   deDie Katze hat wohl eine Maus gerochen.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. The dogs eventually lost the scent and we had to give up the chase.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. The dog picked up the scent.

   CC BY · Tatoeba · karloelkebekio · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок