testify

1. (перехідне й неперехідне)To make a declaration, or give evidence, under oath.

   bezeugen

   свиде́тельствоватьsvidételʹstvovatʹ, засвиде́тельствоватьzasvidételʹstvovatʹ, дава́ть показа́нияdavátʹ pokazánija

2. (перехідне й неперехідне)To make a statement based on personal knowledge or faith.

   свиде́тельствоватьsvidételʹstvovatʹ, засвиде́тельствоватьzasvidételʹstvovatʹ

3. (перехідне й неперехідне)To be evidence of.

   provide evidence for

1. I can't force you to testify.

   Я не можу примусити тебе свідчити.

   deIch kann Sie nicht zu einer Aussage zwingen.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Tom's wife testified against him.

   Дружина Тома дала свідчення проти нього.

   ruЖена Тома свидетельствовала против него.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. I didn't testify.

   Я не свідчив.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Tom can't testify.

   Том не може давати свідчення.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. I'd never testify against my wife.

   ruЯ бы никогда не стал свидетельствовать против своей жены.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок