conciliate

1. (перехідне)To make calm and content, or regain the goodwill of; to placate; to propitiate.

   beschwichtigen

2. (неперехідне)To mediate in a dispute.

3. (застаріле, перехідне)To acquire, to procure.

4. (архаїчне, перехідне)To reconcile (discordant theories, demands etc.); to make compatible, bring together.

   make (one thing) compatible with (another)

1. He tried to conciliate their anger by offering an apology.

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. The manager sought to conciliate the dissatisfied customer by offering a refund.

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. She worked hard to conciliate the conflicting parties and find a middle ground.

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. An independent advisor has been brought in to conciliate between the unions and the employer.

   deEin unabhängiger Berater wurde hinzugezogen, um zwischen den Gewerkschaften und dem Arbeitgeber zu vermitteln. — Dani6187

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · Dani6187 · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок