despair
To cause to despairTo cause to despair.
» Tom fell into the depths of despair.
Tom geriet in tiefe Verzweiflung.
Значення
значень: 3(перехідне)To cause to despair.
zur Verzweiflung bringen
(неперехідне)To be hopeless; to have no hope; to give up all hope or expectation.
verzweifeln, die Hoffnung aufgeben
(застаріле, перехідне)To give up as beyond hope or expectation; to despair of.
verzweifeln
отча́иватьсяotčáivatʹsja, отча́ятьсяotčájatʹsja
abandon hope; give up hope; lose heart
Приклади
речень: 144Tom fell into the depths of despair.
deTom geriet in tiefe Verzweiflung. — Pfirsichbaeumchen
I'm filled with despair.
I was often seized by despair.
He fluctuated between hope and despair.
deEr schwankte zwischen Hoffnung und Verzweiflung. — virgil
They experienced emotional pain and despair.
Переклади
мов: 7За значеннями 3
Походження
From Middle English dispeir, from Anglo-Norman despeir and Old French desperer (from LatinFrom Middle English dispeir, from Anglo-Norman despeir and Old French desperer (from Latin dēspērō, dēspērāre), or desesperer, from des- (“dis-”) + esperer (“hope”). See also desperate. Displaced native Old English ormōdnes (“despair”) and Old English ortrīewan (“to despair”).
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
despairs, despairing, despaired, despairedАнтоніми
антонімів: 1Спільнокореневі
пов’язаних слів: 3Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу