displeasure

1. (незлічуване, зазвичай)A feeling of being displeased with something or someone; dissatisfaction; disapproval.

   неудово́льствиеneudovólʹstvije

   the feeling of being displeased or annoyed or dissatisfied with someone or something

2. (незлічуване, зазвичай)That which displeases; cause of irritation or annoyance; offence; injury.

3. (незлічуване, зазвичай)A state of disgrace or disfavour.

1. A frown may express anger or displeasure.

   ruНахмуренные брови могут выражать гнев или недовольство.

   deEin Stirnrunzeln kann Zorn oder Missmut ausdrücken.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Tom expressed his displeasure.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Ziri immediately started speaking in displeasure.

   CC BY · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. The audience's displeasure couldn't be ignored.

   deDer Unmut des Publikums im Saal war nicht zu überhören.

   CC BY · Tatoeba · sundown · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. The audience's displeasure could not be ignored.

   deDer Unmut des Publikums im Saal war nicht zu überhören.

   CC BY · Tatoeba · sundown · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

незлічуване