displease

1. (перехідне)To make not pleased; to cause a feeling of disapprobation or dislike in; to be disagreeable to; to vex slightly.

   The boy's rudeness displeased me.

   I felt displeased with the boy.

2. (неперехідне)To give displeasure or offense.

   give displeasure to

3. (застаріле, перехідне)To fail to satisfy; to miss of.

   missfallen

1. Tom had to have been displeased.

   Том, мабуть, був незадоволений.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Tom thinks Mary will be displeased.

   Том думає, що Мері буде незадоволена.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Tom must've been displeased.

   Том, мабуть, був незадоволений.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. I'm displeased with your negligence.

   Я невдоволений вашою недбалістю.

   ruЯ недоволен твоей небрежностью.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. He was displeased with his neighbor.

   ruОн был раздражён своим соседом.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок