diverge

1. (неперехідне, буквально)To run apart; to separate; to tend into different directions.

   divergieren, auseinandergehen, auseinander gehen

   отклоня́тьсяotklonjátʹsja, расходи́тьсяrasxodítʹsja

2. (переносно, неперехідне)To become different; to run apart; to separate; to tend into different directions.

   Both stories start out the same way, but they diverge halfway through.

3. (неперехідне, буквально)To separate, to tend into a different direction (from another line or path).

   The sidewalk runs next to the street for a few miles, then diverges from it and turns north.

   extend in a different direction

4. (переносно, неперехідне)To become different, to separate (from another line or path).

   The software is pretty good, except for a few cases where its behavior diverges from user expectations.

5. (неперехідне)Not to converge: to have no limit, or no finite limit.

   The sequence x#95;n#61;n² diverges to infinity: that is, it increases without bound.

   The sequence a#95;n#61;(-1)ⁿ diverges; it keeps oscillating between -1 and 1.

   divergieren

   расходи́тьсяrasxodítʹsja

1. The harmonic series diverges.

   Гармонічний ряд розходиться.

   ruГармонический ряд расходится.

   deDie harmonische Reihe divergiert.

   CC BY · Tatoeba · MrShoval · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. The roads diverge up ahead; take the left one.

   CC BY · Tatoeba · mccarras · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. On the best time to drink this wine, opinions diverge.

   CC BY · Tatoeba · Nuel · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. After school, their lives diverged.

   CC BY · Tatoeba · Amastan · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Our paths diverged after school.

   CC BY · Tatoeba · Nuel · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок