imprecate
imprecate · imprecates · imprecated · imprecating
проклинать
To call down by prayer, as something hurtful or calamitousTo call down by prayer, as something hurtful or calamitous.
/ˈɪmpɹəkeɪt/
» He imprecated with a hoarse and furious voice a thousand curses upon those attendants who had permitted his captive to escape.
Значення
значень: 1To call down by prayer, as something hurtful or calamitous.
проклина́тьproklinátʹ, проклина́тьproklinátʹ
Ще визначення
- utter obscenities or profanities
- wish harm upon; invoke evil upon
Приклади
речень: 1He imprecated with a hoarse and furious voice a thousand curses upon those attendants who had permitted his captive to escape.
Переклади
мов: 3Русский
За значеннями 1
to call down by prayer:
Походження
Borrowed from Latin imprecātus, perfect active participle of imprecor (“to invoke (good orBorrowed from Latin imprecātus, perfect active participle of imprecor (“to invoke (good or evil) upon, pray to, call upon”) (see -ate (verb-forming suffix)), from in- (“upon”) + precor (“to pray”).
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
imprecates, imprecating, imprecated, imprecated| Базова форма | imprecate · to imprecate |
|---|---|
| 3-я особа однини | imprecates |
| Дієприкметник теперішнього часу | imprecating |
| Минулий час | imprecated |
| Дієприкметник минулого часу | imprecated |
правильне · Урок
Синоніми
синонімів: 10Спільнокореневі
пов’язаних слів: 4Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу