inhabit

1. (перехідне)To live or reside in.

   The Inuit inhabit the Arctic.

   bewohnen

   населя́тьnaseljátʹ, житьžitʹ, прожива́тьproživátʹ

   be an inhabitant of or reside in

2. (перехідне)To be present in.

   Strange thoughts inhabit my mind.

   наполня́тьnapolnjátʹ, напо́лнитьnapólnitʹ, занима́тьzanimátʹ

   be present in

1. The region has never been inhabited by people.

   deDie Gegend ist nie besiedelt gewesen. — Tamy

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Most of the islands in this area are inhabited.

   ruБольшая часть островов в этом регионе обитаема. — marafon

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. The island was inhabited by a fishing people.

   Острів був населений рибалками. — deniko

   ruОстров был населён рыбаками. — odexed

   deDie Insel war von Fischern bewohnt. — Tamy

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · U2FS · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. This village is inhabited mainly by woodcutters and hunters.

   У цьому селі живуть переважно лісоруби та мисливці. — Ahha

   ruЭта деревня населена преимущественно дровосеками и охотниками. — odexed

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · AlanF_US · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. The cat is a wild animal that inhabits the homes of humans.

   Кіт — це дика тварина, що мешкає людських будинках. — deniko

   ruКошка — это дикое животное, населяющее человеческие жилища. — Wezel

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · Hybrid · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок