прикметник · рідкісне

jovial

jov·i·al

jovial · more jovial · most jovial

веселий, товариський

весёлый, жовиальный

fröhlich, heiter, jovial

Cheerful and good-humouredCheerful and good-humoured; jolly, merry.

ⓘ

UK/ˈd͡ʒəʊ.vɪ.əl/US/ˈd͡ʒoʊ.vɪ.əl/

» But these jovial sounds fell sadly on the ear of the ruined nobleman.

Значення

значень: 2

(comparable)Cheerful and good-humoured; jolly, merry.
jovial, fröhlich, heiter
весёлыйvesjólyj, жовиальныйžovialʹnyj
веселийveselyj, товариськийtovarysʹkyj
(без ступенів порівняння, застаріле)Pertaining to the astrological influence of the planet Jupiter; having the characteristics of a person under such influence (see sense 1).

Ще визначення

full of or showing high-spirited merriment

Приклади

речень: 6

But these jovial sounds fell sadly on the ear of the ruined nobleman.
CC BY 2.0 FR · Tatoeba · Hybrid · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
He's a jovial man.
CC BY 2.0 FR · Tatoeba · Spamster · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Tom is very jovial.
CC BY 2.0 FR · Tatoeba · Hybrid · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
I got a thesaurus as a present and I feel very happy, glad, cheerful, jovial, jubilant and merry.
CC BY 2.0 FR · Tatoeba · DJ_Saidez · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Santiago’s jovial mood angered Rima.
CC BY 2.0 FR · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему

Переклади

мов: 7

Українська

За значеннями 1

cheerful and good-humoured — see also jolly, merry:

Русский

За значеннями 1

cheerful and good-humoured — see also jolly, merry:

Deutsch

За значеннями 1

cheerful and good-humoured — see also jolly, merry:

Походження

First attested in 1590; borrowed from Middle French jovial (“under the influence of Jupite

First attested in 1590; borrowed from Middle French jovial (“under the influence of Jupiter; of Jove; jovial, jolly”), from Italian gioviale (“(now obsolete) born under the influence of the planet Jupiter”) (attested in Dante, Paradiso, canto XVIII, early 14th century), from Late Latin Ioviālis (“relating to the Roman god Jupiter”), from Iuppiter, Iovis (“the Roman god Jove or Jupiter, counterpart of the Greek god Zeus”) (from Proto-Indo-European *dyew- (“to be bright; heaven, sky”)) + -ālis (suffix forming adjectives of relationship); analysable as Jove + -ial.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source