quietus
A stillness or pause; something that quiets or represses; removal from activityA stillness or pause; something that quiets or represses; removal from activity.
/kwaɪˈiːtəs/
Значення
значень: 3(застаріле, незлічуване, зазвичай)A stillness or pause; something that quiets or represses; removal from activity.
(застаріле, переносно, незлічуване, зазвичай)Death.
(застаріле, незлічуване, зазвичай)Final settlement (e.g., of a debt).
Ще визначення
- euphemisms for death (based on an analogy between lying in a bed and in a tomb)
Походження
Short for Medieval Latin quiētus est (literally “he is quiet”). First attested in the 1530Short for Medieval Latin quiētus est (literally “he is quiet”). First attested in the 1530s. Earlier attested as Late Middle English quietus est. Doublet of coy, quiet, quit, and quite.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
множина: quietuses| Однина | quietus |
|---|
незлічуване
Синоніми
синонімів: 31demiseC1fatalityC1deathA2endA1tombB2decompositionB2doomB2exitB1reposeC2sunsetB1crashB1downfallB2fallB1celestial transfer
Близькі за значенням
- euphemisms for death (based on an analogy between lying in a bed and in a tomb):resteternal restsleepeternal sleep
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 3Уроки до слова
уроків: 1- A1Злічувані та незлічувані іменники — Бо воно може бути незлічуваним