rebel

1. (неперехідне)To resist or become defiant toward an authority.

   to rebel against the system

   rebellieren, sich auflehnen, aufbegehren

   бунтова́тьbuntovátʹ, взбунтова́тьсяvzbuntovátʹsja, восстава́тьvosstavátʹ

   бунтува́тиbuntuváty, повстава́тиpovstaváty, повста́тиpovstáty

2. (неперехідне)To forcefully subvert the law of the land in an attempt to replace it with another form of government.

1. The people rebelled against the king.

   Народ повстав проти короля. — Balamax

   ruНарод восстал против короля. — Balamax

   deDas Volk lehnte sich gegen den König auf. — Wolf

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. The rebels took control of the capital.

   Повстанці захопили контроль над столицею. — vobmipri

   ruПовстанцы захватили столицу. — odexed

   deDie Rebellen haben die Kontrolle über die Hauptstadt übernommen. — Esperantostern

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. I'm a rebel.

   Я бунтар. — deniko

   ruЯ бунтарь. — sharptoothed

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Tom is a rebel.

   Том бунтівник. — deniko

   ruТом — бунтарь. — odexed

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · Spamster · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Tom doesn't look like a rebel.

   deTom sieht nicht aus wie ein Rebell. — Naina

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

неправильне