ring off

1. (Австралія, Британія, неперехідне)To disconnect at the end of a phone call.

2. (застаріле, imperative, сленг)Buzz off; go away; shut up.

1. Tom took his wedding ring off.

   Том зняв своб обручку. — deniko

   ruТом снял своё обручальное кольцо. — odexed

   deTom nahm seinen Ehering ab. — Pfirsichbaeumchen

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. I never take this ring off.

   ruЯ никогда не снимаю это кольцо. — nina99nv

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. I'll never take this ring off.

   ruЯ никогда не сниму это кольцо. — marafon

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Did you take your ring off?

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Tom took the ring off his finger.

   ruТом снял кольцо с пальца. — Balamax

   deTom nahm den Ring vom Finger. — Pfirsichbaeumchen

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

неправильне · Урок

• ring upзвати, кричатиTo telephone; to call someone on the telephone.
• ring backпередзвонити, передзвонюватиTo return a phone call.
• ring offTo disconnect at the end of a phone call.
• ring outTo sound clearly and loudly.
• ring inTo make a phone call to (this place).
• ring aroundTo call a number of people by phone, usually a circle of friends, to organise something.
• ring throughTo make a telephone call to someone, especially from the same building.
• ring roundTo call a number of people by phone, usually a circle of friends, to organise something.