call back

1. To request someone's return; to bring back or restore; to recall.

   zurückrufen

2. To telephone someone again at a more convenient time.

   zurückrufen

   перезвонитьperezvonitʹ

   передзво́нюватиperedzvónjuvaty, передзвони́тиperedzvonýty

3. To return to a shop or residence one has previously visited.

   wiederkommen

1. Don't fail to call me back.

   Обов'язково передзвони мені. — deniko

   ruНе забудь мне перезвонить. — marafon

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A2Open on TatoebaReport a problem

2. I'm going to call you back.

   Я тобі перетелефоную. — sakhnik

   ruЯ тебе перезвоню. — Aqn

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A1Open on TatoebaReport a problem

3. I'll call back a bit later.

   Я зателефоную трохи пізніше. — deniko

   ruЯ перезвоню чуть позже. — odexed

   deIch werde wenig später zurückrufen. — Yorwba

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A2Open on TatoebaReport a problem

4. Tom never even called me back.

   Том мені навіть не передзвонив. — deniko

   ruТом мне даже не перезвонил. — odexed

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A2Open on TatoebaReport a problem

5. Tom said he'd call Mary back.

   Том сказав, що передзвонить Мері. — deniko

   ruТом сказал, что перезвонит Мэри. — Balamax

   CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A2Open on TatoebaReport a problem

irregular

• call upдумати, мислитиTo retrieve from personal or computer memory.
• call offвідкликати, відмінятиTo recall; to cancel or call a halt to.
• call outзнімати плату, покладати відповідальністьTo specify, especially in detail.
• call onвідвідати, відвідуватиTo visit (a person); to pay a call to.
• call inвідкликати, згадуватиTo communicate with a base etc, by telephone.
• call downзібрати, збиратиTo lower (a price, value) by official proclamation.
• call backпередзвонити, передзвонюватиTo request someone's return; to bring back or restore; to recall.
• call forпотребуватиTo shout out in order to summon (a person).