call to

1. (transitive)To tempt (someone or something); to beckon; to be difficult to resist.

   I've been handling my diet okay, but french fries still call to me when I go out.

2. (transitive)To be caused to feel a spiritual urge to join the Catholic priesthood; to be fated to join the Catholic priesthood.

1. Tom called Mary to ask her out.

   Том зателефонував Мері, щоб запросити її на побачення.

   ruТом позвонил Мэри, чтобы пригласить её на свидание.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Open on TatoebaReport a problem

2. Tom called to tell Mary that he'd be late.

   Том зателефонував, щоб сказати Мері, що він запізниться.

   ruТом позвонил, чтобы сказать Мэри, что опоздает.

   deTom rief an, um Mary zu sagen, dass er später kommen würde.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Open on TatoebaReport a problem

3. Tom called Mary to ask her to come over.

   Том зателефонував Мері, щоб запросити її прийти до нього.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Open on TatoebaReport a problem

4. Tom called the police to report that Mary was missing.

   Том зателефонував поліцію, щоб повідомити, що Мері пропала.

   ruТом позвонил в полицию, чтобы сообщить о том, что Мэри пропала.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Open on TatoebaReport a problem

5. Mom called us to dinner.

   Мама покликала нас вечеряти.

   ruМама позвала нас ужинать.

   CC BY · Tatoeba · CK · A1Open on TatoebaReport a problem

irregular

• call upдумати, мислитиTo retrieve from personal or computer memory.
• call offвідкликати, відмінятиTo recall; to cancel or call a halt to.
• call outзнімати плату, покладати відповідальністьTo specify, especially in detail.
• call onвідвідати, відвідуватиTo visit (a person); to pay a call to.
• call inвідкликати, згадуватиTo communicate with a base etc, by telephone.
• call downзібрати, збиратиTo lower (a price, value) by official proclamation.
• call backпередзвонити, передзвонюватиTo request someone's return; to bring back or restore; to recall.
• call forпотребуватиTo shout out in order to summon (a person).