implore

1. (перехідне)To beg or plead for (something) earnestly or urgently; to beseech.

   anflehen

   умоля́тьumoljátʹ, упрашиватьuprašivatʹ

   благатиblahaty

2. (перехідне)To beg or plead that (someone) earnestly or urgently do something; to beseech, to entreat.

3. (неперехідне)Often followed by for (a thing) or of (a person): to express an earnest or urgent plea.

1. I implore you not to do that.

   deIch flehe dich an, das nicht zu tun!

   CC BY · Tatoeba · CK · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. He implored her to come back.

   ruОн умолял её вернуться.

   deEr flehte sie an zurückzukommen.

   CC BY · Tatoeba · Hybrid · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. She implored him to come back.

   ruОна заклинала его вернуться.

   deSie flehte ihn an zurückzukommen.

   CC BY · Tatoeba · Hybrid · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. “Think of the children!” he implored.

   CC BY · Tatoeba · IMer · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. But I implore you, don't tell Tom.

   ruТолько я вас очень прошу, не рассказывайте Тому.

   CC BY · Tatoeba · rul · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок