deplore

1. (перехідне)To bewail; to weep bitterly over; to feel sorrow for.

   I deplore my neighbour for having lost his job.

   I deplore not having listened to your advice.

   bedauern

   опла́киватьoplákivatʹ, сожале́тьsožalétʹ

   оплакуватиoplakuvaty, шкодуватиškoduvaty

2. (перехідне)To condemn; to express strong disapproval of.

   I deplore how you treated him at the party.

   The UNHCR deplores the recent events in Sudan.

   verdammen

   осужда́тьosuždátʹ

   засуджуватиzasudžuvaty, не погоджуватисяne pohodžuvatysja

   express strong condemnation of

3. (застаріле)To regard as hopeless; to give up.

1. Tom deplored Mary.

   CC BY · Tatoeba · CK · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. One must deplore such bad behavior.

   CC BY · Tatoeba · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. We deplore your cruelty to animals.

   CC BY · Tatoeba · Lumi_alt · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. He deeply deplored the situation.

   CC BY · Tatoeba · CM · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Zeid particularly deplored the rise of extreme nationalism promoted by what he described as self-serving, callous leaders.

   CC0 · Tatoeba · Cangarejo · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок